понеділок, 1 березня 2021 р.

 Як батькам уберегти своїх дітей в мережі Інтернет 

         Останніми днями у ЗМІ все зявляються новини про серію дитячих самогубств.   Причини  можуть бути різними, серед можливих - вплив соцмереж  та небезпечних ігор. Щоб  вберегти своїх дітей від фатальних  вчинків ,батьки мають бути  особливо уважними та розважливими.

      Чому саме підлітки?

У підлітковому віці дітям як ніколи важливо показати себе і свої можливості одноліткам.  Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання бажаного: якщо виконаєш челендж краще, яскравіше, крутіше інших, збереш більше переглядів, надихнеш аудиторію повторити, то тебе визнають. Однак, несформована психіка, соціальні невдачі, бажання втекти від реальних проблем, пандемічна ізоляція у сукупності з ненасильницьким постійним нав’язуванням популярних вірусних челенджів, знижує критичність підлітка до обраного ним тренду, і призводить до відповідних наслідків.

 Уберегти дітей від соціальних мереж неможливо, це той спосіб комунікції, в який зараз діти потрапляють. Для них важливі різні блогери, вони хочуть бути схожими на них, бачити якісь цікаві відео. Те, що ми можемо зробити, перше — говорити дітям про кібербезпеку, тобто, що і в яких випадках на них впливає. І краще говорити це не підліткам, а доносити цю інформацію тоді, коли діти готові її почути, тобто це 7, 8 або 9 років.

   Коли батькам варто почати турбуватися?

Для дорослих будь-які зміни – частина норми, але для дітей – привід насторожитися.

  •   Замкнутість або, навпаки, надмірна відкритість
  •  Різке зменшення або збільшення активності
  •   Перепади настрою; 
  •   Уникнення контактів в середині сімї; 
  • Погіршення або поліпшення апетиту, різкий набір або втрата ваги

Памятайте, будь які яскраві зміни потрібно фіксувати і в разі необхідності звернутися до психолога.

Як захистити?

Найкраща профілактика в боротьбі з різними феноменами кіберпростору - удосконалення  інформаційно-комунікаційних компетенцій батьків, підвищення їхньої медіаграмотності.

Важливо пам'ятати, що залежність від віртуального світу починається тоді, коли дитину не влаштовує реальність, тому батьки мають постійно приділяти увагу дитині не засуджуючи; забезпечити розвиток та зайнятість підлітка у гуртках, або хобі; говорити про реальні трагічні випадки та загрози, з якими можна стикнутися у інтернеті; звертати увагу на зміни поведінки, режиму сну та апетиту; розумно контролювати та встановлювати зрозумілі для дитини правила.

  Що можуть і повинні робити батьки?                         

 1. Розмовляйте зі своїми дітьми про небезпеку в інтернеті.      

 2. Цікавтеся життям своєї дитини, її почуттям та переживаннями. Приймайте її без приниження, критики й знецінення.                        

 3.   Намагайтеся спілкуватися по-дружньому зі своїми дітьми, будувати довірливі стосунки, спонукати дитину розповідати про її друзів.

4. Приділяйте  більше уваги психологічному стану дитини

    Замість чергового «Як справи в школі?» запитайте «Тобі подобається твій клас? Твій учитель? Чому?», замість «Що ти сьогодні їв?»-«Тобі сподобався шкільний обід? Чим саме?». Заклик до почуттів дитини змушує її давати розгорнуті відповіді, а не «Все ок»,«Так» або «Ні »- так ви дізнаєтеся про її емоційний стан. Окрім цього дитина, зрозумівши (після декількох днів), що вам важливі його почуття, буде готова до ваших запитань особистісного характеру про любовні та дружні відносини, страхах і розчарування в житті. Цікавтесь, на яких соцмережах вона любить більше «тусуватися» і де бувають її однолітки. Так ви дізнаєтеся, чим ваша дитина дихає, і проявите зацікавленість життям підлітка, що для його емоційної рівноваги на даний момент важливо.

5.Перевіряйте облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких вона приєдналася. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах, встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини, контролюйте відео та фото, які є в гаджетах вашої дитини;

       Не потрібно читати всю пошту і листування, як це роблять багато батьків. Це складний момент, адже, якщо підліток за цим заняттям застане батьків, то можуть розвинутися відторгнення і недовіра. Це потрібно робити довірливо, з повагою до особистості своєї дитини і говорити з нею потрібно, як з дорослим. Я думаю, що кожен батько може знайти переконливі слова для своєї дитини, особливо якщо у них нормальні теплі довірчі стосунки. Ні в якому разі не можна на дітей тиснути, так як це може спровокувати абсолютно протилежну реакцію і погано передбачувані результати.

6. Підтримуйте та допомагайте їм. Пам'ятайте, що жорстокі заборони та ваше суворе ставлення можуть погіршити ситуацію.                           

7. Звертайте  увагу на коло спілкування дитини;

         Запитуйте про його стосунки з друзями, чим його друзі цікавляться, де і як проводять час, чи змінилося коло спілкування та яка на то є причина.

8. Намагайтеся зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

          Якщо ми вирішили обмежити час перебування дитини в Інтернеті, то ми повинні дати їй щось взамін  - ту справу, яка приносила задоволення, задовольняла інтерес, коло спілкування. Пам'ятайте, окрім соціальних мереж, у дитини має бути ще інше навантаження, тобто гуртки. Дитина має бути зайнята чимось, щоб вона свою енергію використовувала там. Привчати дітей до гуртків бажано не в підлітковому віці, а раніше. Якщо дитина чимось плідно займається, в неї буде менше часу на якісь експерименти

9. Слідкуйте  за  поведінкою  своєї дитини в реальному та онлайн житті. Якщо побачили якісь зміни , або маєте певні сумніви та побоювання  - зверніться за  психологічною підтримкою.

            Шановні батьки! Пам’ятайте, у цей час, коли завдяки ЗМІ розгортається паніка навколо цієї проблеми, ми з вами, дорослі, повинні демонструвати спокій і впевненість. Діти, дивлячись на нас, повинні відчути силу і в той же час захищеність. Намагайтеся створити в родині стосунки близькості, які б давали відчуття опори, відчуття життя, відчуття свого місця в житті. Для формування прив'язаності і відчуття близькості потрібні дуже прості речі: просто подивитися трохи довше в очі один одному; створити сімейні ритуали, запитувати дітей не тільки про те, що вони "отримали в школі", а й про те, яка музика їм цікава, демонструвати їм зацікавленість їх життям.   

 

 


 

Немає коментарів:

Опублікувати коментар