Поради батькам

Підлітковий вік 

Як впоратися із вихованням підлітка? Чим особливий підлітковий вік, та як впоратися з кризовими періодами цього віку? Чи потрібні підлітку прояви любові з боку батьків або осіб, які їх замінюють? Як взаємодіяти з підлітком, використовуючи 5 мов любові?

На ці та інші запитання ви знайдете відповіді у невеликій книжечці. Дізнавайтеся більше про свою дитину, любіть її та будьте щасливими.

https://drive.google.com/file/d/1Vp1lWfXQm_qCRsoopeQCG92-1JTLrKRb/view?fbclid=IwAR3tBBDf0T-lD4_VU7Bm73mrtQK-yVAb-Zh3yOGoUytELm6VcG2MMyeIvGY 

5 кроків для порозуміння з підлітками   https://life.pravda.com.ua/society/2018/02/13/228947/

Для підлітків характерна полярність психіки, а саме:

 1. Цілеспрямованість, наполегливість та імпульсивність;

2. Нестійкість може змінитися апатією, відсутністю прагнень та бажань що- небуть робити;

3. Підвищена самовпевненість, безапеляційність у судженнях швидко зміняється ранимістю та невпевненістю в собі;

4. Потреба в спілкуванні змінюється бажанням бути на самоті;

5. Невимушеність у поведінці порою поєднується із соромливістю;

6. Романтичний настрій часто межує із цинізмом, розважливістю;

7. Ніжність, привітливість буває на фоні дитячої жорстокості.

 

Як правильно хвалити дитину

      Усім турботливим батькам однозначно зрозуміло, що для повноцінного психічного здоров’я і гарних стосунків дітей необхідно любити, а отже і хвалити. Але чи є межі у похвали? А якщо вони зазнаються? Можливо краще строго виховувати дитину і ніякої похвали? Більшість сучасних психологів наголошує на тому, що похвала повинна бути обґрунтованою та розумно обмеженою.  

Джерело https://osvitoria.media/opinions/yak-pravylno-hvalyty-dytynu/?fbclid=IwAR3DDxqntgYvnTop8G7Ailwg9W9AMK1ABk2ALFJGW2kHUG9XxQ9m0u0MqqI 

Основні правила для батьків

як спілкуватися та як себе вести із дитиною-підлітком: 

1.     Чим більше заборон, тим більший опір. Це не означає вседозволеності, але більше свободи не завадить. Найголовніше – це ваша довіра. Коли дитина відчуває від вас довіру, тоді й вона у відповідь буде старатися цю довіру виправдати.

2.     Нудні та довгі повчання не принесуть потрібного результату. Це сприймається негативно. Спробуйте спокійно та терпеливо вислухати дитину, не перебиваючи. Коли вона виговориться чи навіть викричиться, зробіть паузу на 30-40 секунд і тоді висловіть свою думку щодо ситуації/проблеми. Спробуйте знаходити компроміс.

3.     З розумінням та співчутливістю відносьтесь до підліткових проблем. Це вам здається, що це дитячі проблеми, а для них це весь світ.

4.     Не порівнюйте дітей ні з ким. Це дуже ображає дитину, впливає на її самооцінку, яка лише формується.

5.     Будьте послідовними. Не змінюйте правила. Якщо ви дозволяєте протягом дня пограти в комп’ютерні ігри одну годину, в інший день чомусь дозволите дві, а згодом насварите дитину, бо вона грала дві години, то зробите тільки гірше. Якщо ж ви зробили виняток лише сьогодні, то дитині це потрібно пояснити: «Сьогодні я тобі дозволяю пограти дві години, бо ти зробив домашнє завдання/помив посуд/поскладав у кімнаті/поїхав зі мною на дачу тощо».

 Як сформувати адекватну самооцінку у дитини.

 Самооцінка дітей напряму залежить від того, яке середовище їх оточує та як спілкуються з ними найближчі люди, адже їхній думці малеча довіряє, яка власне і формує дитяче уявлення про себе.

    До Вашої уваги 15 найбільш дієвих стратегій поведінки, які допоможуть сформувати у дитини адекватну самооцінку.

1. Правильно хвалити. Це значить хвалити не просто одним словом, а описувати те, що ви бачите і бажано через призму власних почуттів. Наприклад, фраза «Мені подобається як ти намалював цього слоника – в нього такий довгий хобот, і великі вушка, як у справжнього…» суттєво відрізняється від фраз «Молодець!» чи «Гарно намальовано!» тим, що в першому випадку ви показуєте своє відношення до роботи дитини, за допомогою якого дитина більше про себе дізнається, а в другому випадку ви просто констатуєте факт. Хваліть дитину не лише наодинці, а і в присутності інших членів сім’ї. Краще хвалити за зусилля, а не за результат, наприклад, «Тобі, мабуть, було не просто дати погратися своєю новою машинкою. Це було дуже щедро з твого боку».

2. Визнавати право власності дитини та питати дозволу, якщо берете її речі. Якщо ви хочете, щоб дитина вас поважала, не брала речі важливі для вас, не спитавши, то виховуйте цю рису своїм же прикладом. Таким чином ви демонструєте повагу до доньки чи сина і визнаєте право на власний простір, що позитивно впливає на самооцінку.

3. Давати вибір і можливість брати на себе відповідальність. Якщо ви даєте можливість малечі обирати, то визнаєте її право на власну думку, що безумовно формує самооцінку. Хоча дитина і потребує контролю, встановленню меж, але ще більше їй треба життєвий простір, де можна навчитися керувати власними бажаннями і потребами.

4. Привчати до самостійності. Коли ви надаєте дитині все більше справ робити самостійно, то показуєте, що сприймаєте її як особистість, яка сама ладна впоратись. Ви демонструєте їй свою впевненість. А якщо у дитини ще й вийшло зробити щось без допомоги дорослого, похвала, яка слідує після цього, ще раз доведе, що дитина справді варта багато чого. Рекомендації, щодо того, як привчити дитину до самостійності читайте.

5. Питайте пораду. Якщо значимий дорослий, який сприймається дитиною всезнаючим і всемогутнім питає у неї пораду, яка стосується його самого, наприклад, «Яку ручку обрати?» чи сім’ї взагалі «До бабусі поїдемо в п’ятницю чи суботу?», то власна значимість у малечі збільшується в рази.

6. Говоріть про почуття. Відома психолог В. Оклендер сказала: «Емоції дитини формують саму її суть, саме її існування. Коли її почуття не мають цінності, вона сама не має цінності». Отже, коли ми говоримо про свої почуття і вчимо дитину говорити про свої, вона відчуває себе прийнятою нами і є безумовно психічно здоровішою, адже негативі почуття не наколюються.

7. Будьте чесними. Є багато ситуацій, коли ми розуміємо, що сказавши дитині правду, істерики не уникнути. Саме тому, батьки часто брешуть, і надають не зовсім здоровий приклад побудови стосунків з оточуючими. Якщо негативні емоції є, то краще, щоб дитина їх виразила одразу, оскільки, дізнавшись правду, крім того, що істерика буде сильнішою, ви ще можете втратити довіру. Згодом дитина розуміє, що батьки, говорячи правду сприймають її, як особистість, з якою можна багато чого обговорити, а не ховатися на неправдивими реченнями. Це безумовно впливає на самооцінку малечі.

8. Давайте можливість дитині експериментувати, задовольняти свою потребу в пізнанні світу, в цікавості. Безкінечні «ні» та «неможна» лише демонструють дитині, що вона багато чого в світі не варта, а тому краще і не пробувати.

9. Сприймайте дитину всерйоз і рахуйтеся з її бажаннями і потребами. Адже дитина сама знає, коли вона голодна чи коли їй холодно.

10. Адекватно реагуйте на невдачу. Намагайтеся ніколи не сварити дитину, якщо в неї щось не вийшло, не пригадувати свої настанови типу “я ж казала, не треба лізти”, “чому ти мене не послухав?”, не нав’язувати малечі почуття провини типу “про що ти думав?”, “тепер ти не зможеш грати іграшкою, ти її зламав”. Ви звичайно можете допомогти дитині зрозуміти причини через які щось не вийшло, але не дорікайте. І найголовніше – акцентуйте увагу не на невдачі, яка трапилась, а на способі виходу з неї.

11. Не порівнюйте дитину ні з ким. Так ви можете принизити значимість малюка, особливо, якщо він виявляється в гіршому світлі. Порівняння може бути корисним лише в одному випадку – коли ви пригадуєте дитині її власні щаблі, де вона чогось досягла чи не досягла.

12. Не принижуйте, не вдавайтесь до фізичного і психічного насилля, не ображайте та не висміюйте. Все це шлях до формування заниженої самооцінки дитини.

13. Ніколи не критикуйте особистість, а якщо дитина і вчинила не зовсім добре, то звертайте увагу лише на дії. Тобто замість фрази «ти – лінивий», можна сказати «ти лінишся зробити…». Робіть лише конкретні зауваження, не починаючи фрази типу «ти завжди…», «ти ніколи…».

14. Проявляйте свою любов всіма доступними вам способами.

15. Будьте для дитини гарним прикладом. Достатньо висока думка про себе, впевненість с своїх силах, дії відповідно до власних інтересів – все це аж ніяк не зашкодить дитячій самооцінці.

Джерело інформації -https://dytpsyholog.com/ 

 

ПРАВИЛО “3-Х ХВИЛИН”,

ЯКЕ МАЮТЬ ВИКОНУВАТИ ВСІ БАТЬКИ.

 ДІТИ ЗАВЖДИ ПОТРЕБУЮТЬ ДО СЕБЕ НЕГАЙНОЇ УВАГИ

Існує таке важливе правило – правило “трьох хвилин”.

Воно працює, як для подружжя, так і для дітей.

Правило “перших трьох хвилин” полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, наче зустрічаєте друга, якого не бачили вже багато, багато років.

І не важливо, ви повернулися з магазину, в який вибігали за хлібом, чи прийшли додому з роботи.

Зазвичай, все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона “видає” в перші хвилини зустрічі, саме в цьому полягає важливість не змарнувати цей час.

Ви одразу помітите тих батьків, які інтуїтивно виконують правило “перших трьох хвилин”. Наприклад, забираючи дитину зі школи, вони завжди присідають на рівень її очей, обнімають при зустрічі та говорять, що за нею скучили.

В той час, як інші батьки просто беруть дитину за руку, кажуть “пішли”, розмовляючи при цьому по телефону.

Приходячи з роботи, одразу звертайте всю увагу на дитину. Роззуваєтесь і біжите за дитиною. Ви маєте декілька хвилин для того, щоб сісти поруч біля неї, розпитати про її день та вислухати.

Потім вже підете їсти й дивитися новини. Якщо ви таким чином не звернете увагу на дитину, то вона буде ходити за вами цілий вечір, потребуючи спілкування.

 ВАЖЛИВА НЕ КІЛЬКІСТЬ ЧАСУ, А ЕМОЦІЙНА БЛИЗЬКІСТЬ

Іноді декілька хвилин душевної бесіди значать для малюка набагато більше, ніж цілий день, проведений з вами разом, якщо думками в цей час ви були деінде.

За останніми даними, українці виділяють на спілкування з власними дітьми максимум 1,5 години на тиждень. Це навіть вважається непоганим результатом.

Поляки, наприклад, наводили свої дані, що у них батьки повністю приділяють дитині лише 4 хвилини в день.

Те, що ми весь час забігані й заклопотані, точно не зробить наших дітей щасливішими, навіть, якщо ми вважаємо, що робимо це заради них і їхнього добробуту.

 Дітям дуже потрібне спілкування, потрібен власний життєвий приклад.

Для батьків і дітей вираз “час разом” має різне значення.

Для дорослих достатньо, щоб діти просто перебували поруч із ними, коли вони роблять щось удома чи йдуть в магазин.

А ось для дітей поняття “час разом” – це дивитися очі-в-очі, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, виключають думки про сотні своїх проблем і зовсім не відволікаються на сторонні справи.

Дитина ніколи не довіриться, якщо відчуває, що в пріоритеті у батьків в момент розмови є щось важливіше, ніж вона.

Звичайно, не завжди у батьків є час на спільну гру з власними дітьми, але в такі хвилини робіть тільки те, що хоче дитина. Не треба пропонувати їй ваші варіанти дозвілля.

Час швидкоплинний, і ви не встигнете отямитися, як ваші сини й дочки подорослішають, тож не гайте часу і починайте будувати довірливі стосунки з ними вже зараз.

Нехай правило “трьох хвилин” стане вам в цьому в нагоді.

 

  

              Виступ психолога на загальношкільних батьківських зборах

Здоров'я дитини - основне завдання ліцею та сім'ї

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.    Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.      Від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості.  

      Як би добре не навчалася дитина , якими б здібностями вона не відзначалася, головним усе-таки залишається її здоров”я.

Потрібно кардинально змінювати ставлення до проблеми дитячого здоров”я, тим більше, що здоров”я у всі часи вважалося найвищою цінністі, основою активного творчого життя , радості і благополуччя людини. В сучасному суспільстві воно ще й стає умовою виживання.  

     На сьогоднішній день статистика нодить жахливі факти: у 1-й клас приходять повністю здоровими 70 відсотків учнів, а 11-й клас такими закінчують тільки 7 відсотків. Україна займає перше місце в Європі за смертністю населення.

Щодо останньої цифри, зазначу, що 75 відсотків хвороб дорослих беруть свій початок у дитинстві. Це - наслідок умов життя саме в дитинстві і в молоді роки.

Від чого ж залежить стан здоров'я дитини? Від чотирьох факторів: спадковості (20 %), рівня медичного обслуговування (10 %), умов середовища за проживанням (20 %), способу життя (50 %). Як бачите, шановні батьки, здоров'я дитини залежить від вас на 80 відсотків.

      Тому сьогоднішня наша розмова про відповідальність батьків за збереження здоров'я дітей.

- Як же узабезпечити здоров'я дітей? Як понизити вірогідність розвитку різних захворювань у дитини, захистити його від застуди, інфекцій і прищепити любов до здорового способу життя?

       Найперше хочу зупинитися на дотриманні дітьми режиму дня, тобто розпорядку праці, відпочинку, сну, їжі, занять фізичними вправами, інших видів діяльності протягом дня.

   Сон — один з важливих елементів режиму дня. Під час сну весь організм відпочиває, а мозок продовжує працювати. Його кровопостачання збільшується і температура підвищується. Кажуть, що в цей час у мозку проходить обробка інформації, яка поступила за день, проводиться її аналіз і сортування, після чого «потрібна» організму інформація закладається в пам'ять.

Тому організація сну школярів вимагає особливої уваги. Головною умовою його повноцінності є тривалість. Вона повинна відповідати  віку дитини.

Вік дитини 7-10 років      Сон   11-10 год

11-14 років                                    10-9 год

15-17 років                                     9-8 год

Скорочення сну на 2-3 год. для дітей 7-10 років порушує кровообіг мозку, зменшує рух, силу нервових процесів. У 12-13-річних школярів таке скорочення сну знижує їх працездатність на ЗО відсотків.

Здорове харчування

Увага до харчування дітей важлива тому, що у шкільному віці найбільше допускається помилок в його організації. Найбільш типовими серед них є: недостатній і нашвидку приготовлений сніданок, відмова від сніданку через дефіцит часу, нерегулярне харчування, шкідливі звички, нераціональне харчування. Ці причини і зумовлюють зростання шлунково-кишкових захворювань.

Дуже часто, як тільки дитина переходить від грудного вигодовування до звичайного живлення, дуже багато батьків починають давати малюкові все те, що їдять самі. Добре, якщо батьки ведуть здоровий спосіб життя і їдять здорову їжу, тоді і малюк отримуватиме правильне здорове харчування. На жаль, частенько дитина замість здорової їжі отримує приготовані на швидку руку напівфабрикати, перекушує фаст-фудом в компанії з батьками. Дитині, яка любить солодке, купуються тортики, шоколад, тістечка - все те, що призводить до порушення травлення, обміну речовин, сприяє набиранню зайвої ваги і проблемам кишково-шлункового тракту.

Батькам варто знати і чітко усвідомлювати, що харчові переваги, придбані в дитинстві, накладають відбиток на усе подальше життя дитини, на його здоров'я і спосіб життя. Тому зберегти здоров'я малюка можна тільки привчаючи його до корисного, правильного живлення.

Здорове харчування дитини повинне включати усі групи харчових продуктів : м'ясо, молочні продукти, рибу, овочі, фрукти, горіхи, цельнозерновые продукти. Їжа дитини має бути багатою вітамінами, мікроелементами, клітковиною, жирами і вуглеводами. Краще всього готувати свіжі блюда, причому велику частину в живленні дитини повинні займати овочі, фрукти і зелень. Риба має бути присутньою в раціоні дитини не менше два раз на тиждень, оскільки саме вона багата вітаміном D, жирними кислотами омега-3. Усе це надзвичайно корисно для здоров'я малюка в довгостроковій перспективі і дасть можливість зберегти хороше здоров'я і зміцнити імунну, серцево-судинну і кістково-м'язову системи.

На сніданок давайте дитині горіхи, родзинки, курагу - це для посилення мозкової діяльності, а також сир - для зміцнення кісток. Хай вона бере із собою до школи бутерброд. Переконайте дитину у шкідливості чіпсів, ароматизованих сухариків і солодких газованих напоїв (ці продукти забрані зі шкільного буфету, але діти купують їх у торговельній мережі міста). Неправильне харчування призводить до хвороб: діабету, ожиріння, карієсу, гіпертонії, атеросклерозу, серцевих нападів.

Заняття фізичними вправами. Вони також повинні займати відповідне місце в режимі дня школяра. Фізичні вправи можуть використовуватися в різних формах: ранкова гімнастика, довгі прогулянки, різні рухливі ігри на повітрі, уроки фізкультури, заняття в спортивних секціях. Звикнувши до фізичних навантажень з раннього дитинства, дитина на довгі роки збереже цю звичку, а це сприятиме підтримці здоров'я, витривалості і поліпшенню розумової діяльності.

Правильний режим дня

Щоб забезпечити здоров'я дитини від впливу негативних чинників, необхідно привчити його до дотримання режиму дня. Правильний режим дня не лише дисциплінує, але сприяє зміцненню здоров'я. Адже все в організмі дитини(та і дорослої людини) відбувається відповідно до біологічних  ритмів, тому вчасно прийнята їжа приноситиме більше користі дитячому організму, оскільки вона краще засвоюється в чітко позначений природним циклом час. Фізичні навантаження також приноситимуть користь саме в той проміжок часу, коли організм дитини вже налаштований на них. Правильний, здоровий сон, прогулянки на свіжому повітрі, шкільне зайняття - все повинно бути підпорядковано режиму дня, тоді дитина буде менш схильна до різних захворювань, його психіка буде стабільніша, а це дасть батькам упевненість, що їх дитина росте здоровою.

Що ви, шановні батьки, можете зробити для збереження здоров'я своїх дітей? Я пораджу таке.

1. Якщо ви бажаєте здоров’я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім’ї за принципами здорового способу життя:

- живіть у певному режимі праці, відпочинку,  харчування, с саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся;

- починайте день з посмішки та фіззарядки;

- облиште курити, вживати алкоголь при дитині;

- залишайте за порогом дому роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресової енергії, яка виснажує нервову систему , порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції;

- не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову систему, підвищити імунітет. Пам’ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших;

- дуже добре, якщо ви захоплюєтеся спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину;

- пам’ятайте, що всі ваші звички – це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, подарують комплекс нових відчуттів.

- Постарайтеся, щоб у сім'ї було побільше радості, посмішок: сміх, радість посилюють імунну систему, позитивно впливають на нервову систему, покращують загальне самопочуття, на 50 відсотків зростає продуктивність навчання.

- Зверніть особливу увагу на гігієну зору (зір дітей катастрофічно падає). Не давайте дітям дивитись телевізор більше 1-2-х годин на день. Потурбуйтеся, щоб на робочому місці (столі) дитини було достатнє освітлення. Дитина не повинна читати лежачи. Після 45-ти хвилин підготовки домашніх завдань треба робити перерву.

- Частіше спілкуйтеся з дитиною, адже менше хворіють ті діти, які часто спілкуються з батьками. Це довели шведські вчені.

    Сьогодні  також гостро постає проблема порушення психічного здоров'я дитини через соціально-економічну ситуацію, що склалася в країні. Негаразди на роботі, матеріальна скрута, емоційне незадоволення дорослих та інше – все це переноситься на дітей і порушує психологічну рівновагу.

Як не допустити психологічних травм дитини?

        Дорослим потрібно формувати партнерські стосунки в сім'ї, уважно й шанобливо ставитися одне до одного, відкрито висловлювати свої почуття та обговорювати проблеми, мирно розв’язувати конфлікти, уникати зайвих стресових ситуацій,  розвивати  дітях здатність розповідати про почуття батькам і друзям, виховувати в дітях уміння захищати  свої права.

         Отож, турбуйтеся, щоб серце дитини не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким в результаті «виховання». Говоріть з дитиною так, щоб не залишилось ніякого сумніву в тому, що Ви керуєтесь турботою про неї, а не бажанням відмахнутись, образити.

           «Живі квіти землі» - так поетично назвав дітей Горький. І ми з вами повинні зробити все для того, щоб дати можливість цим квітам повністю розцвісти, розпустити пелюстки.