ПРИТЧІ

•        Притча  "Олівці"

    Перш, ніж покласти олівець у коробку, майстер відклав його.

-         Є п’ять речей, котрі ти повинен знати, - сказав він олівцеві, - перед тим, як я відправлю тебе у світ. Завжди пам’ятай про них, ніколи не забувай, і тоді ти станеш найкращім олівцем у світі.

Перше: ти зможеш зробити багато великих речей, але тільки  в тому випадку, коли дозволиш комусь тримати себе в руці.

Друге: час від часу ти будеш переживати болісне заточування, але це буде необхідністю, щоби стати ще кращим.

Третє: ти будеш здатен сам виправляти свої помилки.

Четверте: твоя найважливіша частина завжди буде знаходитись всередині.

П’яте: на якій поверхні б тебе не використовували, ти завжди повинен залишати свій слід. Незалежно від того, яким буде твій стан – ти повинен писати. 

•  Притча "Чому люди коли сваряться  - кричать один на одного"

    Одного разу Майстер запитав своїх учнів:

– Чому люди під час сварки кричать?

– Тому що втрачають спокій, – сказав один.

– Але навіщо кричати, якщо інша людина знаходитися поряд? – запитав Майстер. – Чи можна з ним говорити тихо?

Учні пропонували свої відповіді, але жодна з них не влаштувала учителя.

Врешті-решт він пояснив:

– Коли люди невдоволені один одним і сваряться, їхні серця віддаляються. Для того, щоб скоротити цю відстань і почути один одного, їм доводиться кричати. Чим сильніше вони гніваються, тим більше віддаляються і тим голосніше їм доводиться кричати.

– А що відбувається, коли люди закохуються? Вони не кричать. Навпаки, говорять тихо. Адже їхні серця знаходяться дуже близько один до одного. А коли закохуються ще сильніше, що відбувається? – продовжував Майстер. – Люди вже не говорять, а лише перешіптуються і стають ще ближчими у своїй любові.

Врешті-решт навіть перешіптування стає непотрібним. Вони тільки дивляться один на одного і усе розуміють без слів.

Отже, коли сперечаєтеся, не дозволяйте вашим серцям віддалятися один від одного, не вимовляйте слів, які збільшують відстань між вами.

• Притча про каву...

Приходить до батька молода донечка і говорить: – Батько, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … Що мені робити? Проте замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку каву.
- Що змінилося? – Запитав він свою дочку.
- Яйце і морква зварились, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона. 
- Ні, доню моя, це лише на перший погляд так…. 
Подивися – тверда морква, побувавши в кип‘ятку, стала м‘якою і вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих умов – кип’ятку. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють.
- А кава? 
- Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні і змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації …

•  Історія про маленьких жабенят.

Маленькі жабенята приймали участь в змаганнях...
Їх мета була забратися на вершину вежі.
Зібралося багато глядачів,які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками ...
Змагання розпочалися ...
Правда в тому, що ніхто з глядачів не вірив, що жабенята зможуть забратися на вершину вежі.
Чутні були такі репліки:
"Це занадто складно!!" Вони НІКОЛИ не заберуться на вершину
або:
"Немає шансів! Вежа занадто висока!"
Маленькі жабенята почали падати. Один за одним ....
... За винятком тих, у яких відкрилося друге дихання, вони стрибали усе вище й вище ...
Натовп все одно кричав:
"Занадто важко! Жоден не зможе це зробити!"
Ще більше жабенята втомлювалися й падали ...
... Тільки ОДИН піднімався все вище і вище ...
Згодом всі піддалися, за винятком того одного жабеняти, який приклавши всі зусилля, забрався на вершину!
Тоді всі жабенята захотіли дізнатися, як йому це вдалося?
Один учасник запитав, як же цьому жабеняті, який дістався до вершини, вдалося знайти у собі сили?
Виявляється, переможець був ГЛУХИМ!!!
             Мораль історії:
Ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій ...
... Вони віднімають у тебе твої найзаповітніші мрії та бажання. Ті, які ти плекаєш у своєму серці!
Не забувай про силу слів.
Все, що ти чуєш чи читаєш, впливає на твою поведінку!
Завжди налаштовуйся на позитив!
Будь глухим, коли люди тобі говоритимуть, що твої мрії нездійсненні!
Завжди думай:
Я зроблю це! Я зможу!

  ПРИТЧА ПРО СТАВЛЕННЯ ДО ПРОБЛЕМ