пʼятниця, 19 листопада 2021 р.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА


 18 листопада – Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, який було започатковано у 2015 році. Україна відзначає цей день разом з іншими європейськими країнами,  адже ситуація з сексуальним насильством щодо дітей має місце у всіх країнах, регіонах та громадах, це трагічна реальність для всіх наших суспільств. На жаль, це може статися будь-де і будь з ким.

Розвиток нових технологій і мереж підвищив можливості для злочинців щодо вчинення сексуальних злочинів проти дітей. За експертними оцінками, кожні 9 хвилин на веб-сторінці демонструються діти, які зазнали сексуального насильства та приблизно кожна п’ята дитина в Європі є жертвою тієї чи іншої форми сексуального насильства, і в 70-85% випадків кривдником є той, кого дитина знає.

Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей досі є трагічною реальністю для всіх суспільств. Це серйозне порушення прав дітей, що завдає довготривалих та часто згубних наслідків на все їхнє життя.

Загальними завданнями Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства є:

  • підвищення обізнаності громадськості про сексуальну експлуатацію та сексуальне насильство щодо дітей і потребу в запобіганні таких дій;
  • сприяння відкритій дискусії про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, а також не допущення та усунення стигматизації жертв.

 Для підвищення обізнаності щодо проблеми  МБО Служба порятунку дітей, українським фондом «Благополуччя дітей» розроблено інформаційні  брошури та відеоуроки для батьків і дітей.

Особливо пильними мають бути батьки, бо хто ж захистить вашу дитину, як не ви? 

"Відеокурс для батьків "ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ЗАХИЩАТИСЯ"



 

середа, 17 листопада 2021 р.

вівторок, 16 листопада 2021 р.

   

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

  • ·         бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
  • ·         навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
  • ·         цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
  • ·         зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Звичайно, примусити когось бути толерантним неможливо, адже толерантність - це спосіб мислення, який потрібно формувати змалку. До того ж не слід сплутувати толерантну поведінку з байдужістю чи  рабською терпимістю. Толерантність -  не поступливість, поблажливість чи потурання, не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій. Толерантна людина не має бути терпима   до порушення прав людини, маніпуляцій та спекуляцій. Те, що порушує загальнолюдську мораль, не повинно сприйматися толерантно!

       

середа, 27 жовтня 2021 р.

 УВАГА!  Запрошуються педагоги закладів освіти для участі в онлайн-заході "Всеукраїнська онлайн-майстерня з цифрового громадянства і безпеки".  Під час заходу буде презентовано посібник ""Безпека дітей в Інтернеті"


субота, 23 жовтня 2021 р.

 


 Психологічна методика

          “Моє професійне дерево”


Треба взяти аркуш паперу:  на одному боці написати “За що я можу сказати “спасибі” своїй роботі”, а на іншому – “За що моя робота може сказати “спасибі” мені”. До кожного треба написати щонайменше 20 тверджень. Якщо вийде, то емоційного вигорання нема.

Перша сторона аркуша показує відношення людини до роботи, від чого вона отримує кайф, а друга – наскільки вона може похвалити себе за свою роботу. За що, вона думає, її цінять та за що вона цінить себе. Це дає емоційний ресурс.
Якщо у вас виходить від 5 до 8 пунктів, а потім – “мені більше нема, про що писати”, це не просто дзвіночок, це вже набат. Якщо до 15 пунктів “дякую роботі” і 3 , коли робота може сказати “спасибі” вам, то це знак того, що ви себе не цінуєте в роботі. І тут треба шукати моменти, чому ви важливі для своєї роботи



 ПРИТЧА ПРО СТАВЛЕННЯ ДО ПРОБЛЕМ 

На  початку  лекції професор підняв склянку з невеликою кількістю води. Тримав її, доки усі студенти не звернули на нього увагу, а далі спитав:

– Скільки, на вашу думку, важить ця склянка?

– 50 грам!

– 100 грам!

– 125 грам! – припускали студенти.

– Я і сам не знаю, – зізнався професор, – щоб дізнатися, треба її поважити. Але питання у іншому: що буде, якщо я триматиму так склянку протягом кількох хвилин?

– Нічого, – відповіли студенти.

– Добре.

– А що буде, якщо я триматиму її годину? – знову запитав професор.

– У вас заболить рука, – відповів один зі студентів.

– Так. А що буде, якщо я, таким чином, протримаю склянку цілий день?

– Ваша рука оніміє, ви відчуєте сильну напругу у м’язах, і вам навіть може паралізувати руку. Доведеться відправити вас у лікарню, – сказав студент під веселий сміх аудиторії.

– Дуже добре, – невимушено продовжував професор, – але чи змінилася вага склянки протягом цього часу?

– Ні, – відповіли.

– Тоді звідки з’явився біль у плечі і напруга у м’язах?

Студенти були здивовані і збиті з пантелику.

– Що мені треба зробити, щоб позбутися болю? – запитав професор.

– Опустити склянку, – пролунала відповідь з аудиторії.

– Ось, – вигукнув професор, – точно так відбувається і з нашими життєвими проблемами та невдачами. Будете тримати їх в голові кілька хвилин – це нормально. Якщо думатимете про них більше часу – почнете відчувати біль. А якщо продовжуватимете в тому ж дусі і далі, це почне паралізувати вас. Ви не зможете нічим іншим займатися.

             Мораль:

Важливо обдумати ситуацію і зробити висновки, але ще важливіше відпускати ці проблеми від себе в кінці кожного дня, перед тим як йдете спати. Таким чином, ви без напруги щоранку зможете прокидатися свіжими, бадьорими і готовими справлятися з життєвими ситуаціями.