2 квітня – день розповсюдження інформації про аутизм

     Цей день встановлений Генеральною асамблеєю ООН 18 грудня 2007 р.

Мета цього дня – інформувати суспільство про проблеми аутичних дітей, наголосити про необхідність допомагати людям, що страждають від невиліковного захворювання та підвищувати рівень їх життя.

За даними ВООЗ розлади аутистичного спектра (РАС) зустрічаються у кожної 160-ї дитини. Прояви можуть бути дуже різноманітними, і діти з аутизмом можуть відрізнятися один від одного поведінкою, рухами, думками.

           З кожним роком кількість осіб з аутизмом катастрофічно збільшується, на сьогодні аутизм зустрічається частіше, ніж сліпота і глухота разом узяті.

Сучасне значення поняття «аутизм» в якості назви хвороби, з’явилось не так давно. У минулому сторіччі, в 1938-му році австрійський педіатр і психіатр Ганс Аспергер на одній зі своїх лекцій з дитячої психології став використовувати термін, введений швейцарським психіатром Ейгеном Блейлером, якому  і належить сучасне поняття термінології аутизму.
   Аутизм є розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку дозрівання синоптичних зв’язків в головному мозку зростаючого організму дитини. Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування і соціальної взаємодії, досить обмеженими інтересами, а також часто повторюваними діями. Гостроту цих ознак можна визначити вже у віці до трьох років. Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак своєчасна реабілітація дитини з ранніх років його життя дозволяє у багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.
  В Україні про аутизм лише нещодавно почали говорити на загальносуспільному рівні. Лише два десятиліття тому аутизм був таємничим і мало вивченим захворюванням, яке, зазвичай, асоціювалося з фільмом "Людина дощу". Зі зростанням кількості випадків й активним поширенням інформації про захворювання, значно посилилося й дослідження аутизму. Крок за кроком, ми все краще розуміємо, що собою являє цей складний розлад. Крім аутизму, існує цілий спектр аутистичних розладів, які мають різні причини і проявляються по-різному.  

        Аутизм - це не вирок, це всього лише діагноз, своєчасне визначення якого в більшості випадків допомагає вчасно розпочати процеси реабілітації і адаптації. У народі це захворювання іноді називають «хворобою геніїв». Доказом є той факт, що до 20% провідних програмістів Microsoft - аутисти.   Історії відомо не мало яскравих особистостей, у яких спостерігалися деякі симптоми цієї не простої хвороби. Приміром, Вінсент Ван Гог і Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман і Авраам Лінкольн, Вуді Аллен і Боб Ділан, і багато інших

Найвідомішим символом  цього дня є стрічка із зображенням різнокольорових частинок пазла. 2 квітня люди на всіх континентах, ті, хто має бажання показати свою толерантність до аутистів, носитимуть одяг блакитного або синього кольору. Чому саме ця барва? Найбільше аутистів – серед хлопчиків, а синій – традиційний колір одягу для них. Тож не будьмо байдужими й ми! Висловити свою толерантність до аутистів та свою підтримку до цих людей не так уже й складно. Просто вдягніть у цей день синій светр чи кросівки або ж просто прикрасьте одяг синьою стрічкою.

Діти з аутизмом так само можуть дружити, спілкуватися, навчатися. Тому дуже важливо допомагати їм в цьому.

 

 

 Як стати щасливими – поради на щодень.    

     20 березня 2012р. з'явилося одне з найоригінальніших і водночас незвичних свят – Міжнародний день щастя.  Основна мета – нагадати всім, що варто радіти життю і бути вдячним за всі подарунки долі, навіть якщо іноді вона підкидає не надто приємні сюрпризи.

  Його визначили не випадково – на 20 березня також припадає день весняного рівнодення, коли ніч практично зрівняється зі світлою частиною доби. Автори ідеї хотіли показати: на щастя абсолютно всі мають рівні права, як і на те, аби щодня зустрічати сонце.   

          Як ви думаєте, чого вам не вистачає для повного щастя?

Швидше за все, ви перерахуйте якісь матеріальні речі, типу власного будинку біля моря, але виявляється, таке уявлення про щастя далеко від істини.

    Недавнє дослідження учених Каліфорнійського університету показало, що люди, які роблять добрі справи 5 разів на тиждень протягом шести тижнів, поступово починають відчувати себе все щасливіше.

Інше дослідження виявило, що люди з різних країн і різних культур відчувають себе дуже задоволеними, коли щось дарують або віддають у благодійних цілях.

      Щоб відчувати себе щасливим, потрібно:

1) проводити час зі щасливими людьми – науково доведено, що щастя заразливе;

2) виділяти час на добрі справи;

3) застосовувати «техніку подяки» (записуйте як мінімум 3 подяки за те, що трапилося протягом дня);

4) коли відбувається щось погане, кожен сам обирає, як до цього ставитися: як до краху всього життя, як до прикрої дрібниці, про яку через рік не згадаєш або як до уроку, засвоївши який, можна підстрахуватися від куди більших неприємностей;

5) прислухатися до себе: коли відчуваєш щастя, потрібно постаратися прислухатися до себе, своїм думкам, своєму тілу. (запам'ятайте цей стан і потім в медитаціях намагайтеся відтворити його).

Цікавинки про щастя:

• Подейкують, що аромат квітів робить нас щасливішими. Зокрема люди, які працюють з квітами, в середньому втричі щасливіші.
• Щастя залежить від кольорів, які нас оточують. Зокрема, тьмяні й сірі кольори безпосередньо впливають на наш настрій і світосприйняття. Вчені вважають, що «найщасливіший» колір – жовтий.
• Щастя заразне. Спілкуючись з позитивними людьми, ми теж стаємо щасливішими.

       Щиро бажаю всім і кожному бути щасливим! А бути щасливим легко! Варто лише навчитися радіти новому дню і цінувати те, що ви маєте! ♥️

 Година спілкування з елементами тренінгу

У 6 класі проведено годину спілкування з елементами тренінгу «Я маю право! Стоп-булінг». Учні обговорювали причини того, чому діти стають агресорами, роздумували над тим, як можна допомогти жертві булінгу і дійшли висновку, що найперше потрібно не підтримувати тих, хто знущається.  Під час гри «Це булінг?» учні  спробували відрізнити дружні піддражнювання від булінгу.

На завершення заняття розробляли поради людині, яка опинилася в ситуації булінгу.

 

 

 Як батькам уберегти своїх дітей в мережі Інтернет 

         Останніми днями у ЗМІ все з’являються новини про серію дитячих самогубств.   Причини  можуть бути різними, серед можливих - вплив соцмереж  та небезпечних ігор. Щоб  вберегти своїх дітей від фатальних  вчинків ,батьки мають бути  особливо уважними та розважливими.

      Чому саме підлітки?

У підлітковому віці дітям як ніколи важливо показати себе і свої можливості одноліткам.  Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання бажаного: якщо виконаєш челендж краще, яскравіше, крутіше інших, збереш більше переглядів, надихнеш аудиторію повторити, то тебе визнають. Однак, несформована психіка, соціальні невдачі, бажання втекти від реальних проблем, пандемічна ізоляція у сукупності з ненасильницьким постійним нав’язуванням популярних вірусних челенджів, знижує критичність підлітка до обраного ним тренду, і призводить до відповідних наслідків.

 Уберегти дітей від соціальних мереж неможливо, це той спосіб комунікції, в який зараз діти потрапляють. Для них важливі різні блогери, вони хочуть бути схожими на них, бачити якісь цікаві відео. Те, що ми можемо зробити, перше — говорити дітям про кібербезпеку, тобто, що і в яких випадках на них впливає. І краще говорити це не підліткам, а доносити цю інформацію тоді, коли діти готові її почути, тобто це 7, 8 або 9 років.

   Коли батькам варто почати турбуватися?

Для дорослих будь-які зміни – частина норми, але для дітей – привід насторожитися.

•   Замкнутість або, навпаки, надмірна відкритість
•  Різке зменшення або збільшення активності
•   Перепади настрою; 
•   Уникнення контактів в середині сім’ї; 
• Погіршення або поліпшення апетиту, різкий набір або втрата ваги

Пам’ятайте, будь які яскраві зміни потрібно фіксувати і в разі необхідності звернутися до психолога.

Як захистити?

Найкраща профілактика в боротьбі з різними феноменами кіберпростору - удосконалення  інформаційно-комунікаційних компетенцій батьків, підвищення їхньої медіаграмотності.

Важливо пам'ятати, що залежність від віртуального світу починається тоді, коли дитину не влаштовує реальність, тому батьки мають постійно приділяти увагу дитині не засуджуючи; забезпечити розвиток та зайнятість підлітка у гуртках, або хобі; говорити про реальні трагічні випадки та загрози, з якими можна стикнутися у інтернеті; звертати увагу на зміни поведінки, режиму сну та апетиту; розумно контролювати та встановлювати зрозумілі для дитини правила.

  Що можуть і повинні робити батьки?                         

 1. Розмовляйте зі своїми дітьми про небезпеку в інтернеті.      

 2. Цікавтеся життям своєї дитини, її почуттям та переживаннями. Приймайте її без приниження, критики й знецінення.                        

 3.   Намагайтеся спілкуватися по-дружньому зі своїми дітьми, будувати довірливі стосунки, спонукати дитину розповідати про її друзів.

4. Приділяйте  більше уваги психологічному стану дитини

    Замість чергового «Як справи в школі?» запитайте «Тобі подобається твій клас? Твій учитель? Чому?», замість «Що ти сьогодні їв?»-«Тобі сподобався шкільний обід? Чим саме?». Заклик до почуттів дитини змушує її давати розгорнуті відповіді, а не «Все ок»,«Так» або «Ні »- так ви дізнаєтеся про її емоційний стан. Окрім цього дитина, зрозумівши (після декількох днів), що вам важливі його почуття, буде готова до ваших запитань особистісного характеру про любовні та дружні відносини, страхах і розчарування в житті. Цікавтесь, на яких соцмережах вона любить більше «тусуватися» і де бувають її однолітки. Так ви дізнаєтеся, чим ваша дитина дихає, і проявите зацікавленість життям підлітка, що для його емоційної рівноваги на даний момент важливо.

5.Перевіряйте облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких вона приєдналася. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах, встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини, контролюйте відео та фото, які є в гаджетах вашої дитини;

       Не потрібно читати всю пошту і листування, як це роблять багато батьків. Це складний момент, адже, якщо підліток за цим заняттям застане батьків, то можуть розвинутися відторгнення і недовіра. Це потрібно робити довірливо, з повагою до особистості своєї дитини і говорити з нею потрібно, як з дорослим. Я думаю, що кожен батько може знайти переконливі слова для своєї дитини, особливо якщо у них нормальні теплі довірчі стосунки. Ні в якому разі не можна на дітей тиснути, так як це може спровокувати абсолютно протилежну реакцію і погано передбачувані результати.

6. Підтримуйте та допомагайте їм. Пам'ятайте, що жорстокі заборони та ваше суворе ставлення можуть погіршити ситуацію.                           

7. Звертайте  увагу на коло спілкування дитини;

         Запитуйте про його стосунки з друзями, чим його друзі цікавляться, де і як проводять час, чи змінилося коло спілкування та яка на то є причина.

8. Намагайтеся зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

          Якщо ми вирішили обмежити час перебування дитини в Інтернеті, то ми повинні дати їй щось взамін  - ту справу, яка приносила задоволення, задовольняла інтерес, коло спілкування. Пам'ятайте, окрім соціальних мереж, у дитини має бути ще інше навантаження, тобто гуртки. Дитина має бути зайнята чимось, щоб вона свою енергію використовувала там. Привчати дітей до гуртків бажано не в підлітковому віці, а раніше. Якщо дитина чимось плідно займається, в неї буде менше часу на якісь експерименти

9. Слідкуйте  за  поведінкою  своєї дитини в реальному та онлайн житті. Якщо побачили якісь зміни , або маєте певні сумніви та побоювання  - зверніться за  психологічною підтримкою.

            Шановні батьки! Пам’ятайте, у цей час, коли завдяки ЗМІ розгортається паніка навколо цієї проблеми, ми з вами, дорослі, повинні демонструвати спокій і впевненість. Діти, дивлячись на нас, повинні відчути силу і в той же час захищеність. Намагайтеся створити в родині стосунки близькості, які б давали відчуття опори, відчуття життя, відчуття свого місця в житті. Для формування прив'язаності і відчуття близькості потрібні дуже прості речі: просто подивитися трохи довше в очі один одному; створити сімейні ритуали, запитувати дітей не тільки про те, що вони "отримали в школі", а й про те, яка музика їм цікава, демонструвати їм зацікавленість їх життям.   

 

 

7 порад для вчителів, як навчити учнів безпечної поведінки в Інтернеті

 

      За даними UNESCO, пандемія вплинула на освіту орієнтовно 1,6 мільярда дітей і молодих людей із понад 190 країн. Із переведенням навчання в дистанційний формат значно зросла кількість часу, який діти проводять онлайн. Це, відповідно, піддає дітей більшій кількості ризиків у цифровому середовищі. 

     НА ЯКІ РИЗИКИ НАРАЖАЮТЬСЯ ДІТИ  В   МЕРЕЖІ

           За класифікацією дослідницької мережі ЄС “Діти в цифровому середовищі”, є такі ризики для дітей:

·         - перегляд незаконного або шкідливого контенту;

·       -   кібербулінг;

·        -  неправомірне використання персональних даних дітей, шерентінг;

·        -  розсіювання уваги, брак критичного мислення.

Також не варто забувати про такий ризик, як сексуальні зловживання, формами якого є, наприклад, грумінг та секстинг.  Детальніше...

Грумінг – це умисна пропозиція про зустріч дитині до 18 років через інтернет задля вчинення сексуальних зловживань або виробництва матеріалів, що містять сцени сексуальних зловживань щодо дітей.

Секстинг – це пересилання за допомогою мобільних телефонів повідомлень або знімків сексуального характеру.

Перераховані ризики є реальною загрозою для безпеки дитини не лише в онлайн-середовищі, а й у реальному житті. Що ж робити, аби мінімізувати ризики для дітей у мережі та зробити онлайн-простір безпечнішим?

ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА БЕЗПЕКА ДІТЕЙ ОНЛАЙН: КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

     Освітянам важливо пам’ятати про два аспекти цифрової безпеки дітей.

Перший аспект стосується шкільного середовища. До нього відносять наявність безпечної шкільної мережі, політику школи з онлайн-безпеки дітей. Така політика має бути розроблена в кожній школі, адже адміністрація збирає дані про дітей і відповідає за них.

Другий аспект стосується постійної комунікації вчителів із дітьми про їхню поведінку в інтернет-середовищі. Якщо дитина стикається з проблемами або труднощами в інтернеті під час навчання, важливо, щоби вона не боялася розповісти про них учителю та знала, що може отримати допомогу в будь-якій ситуації.

Особливо це актуально, коли навчання відбувається в дистанційному форматі, і діти набагато частіше використовують інтернет для навчання.

Часом вважають, що лише вчителі інформаційних технологій мають турбуватися про безпеку дітей онлайн. Але це не так, адже інтернет використовують на різних уроках, і безпека в ньому має бути наскрізною. Вчителі, які хочуть, щоби як онлайн-, так і очний формати навчання для дітей були ефективними та безпечними з погляду використання технологій, мусять постійно підвищувати свої цифрові компетентності й бути прикладом для дітей, як доречно поводитися в цифровому середовищі.

Нещодавно в Україні за ініціативи Міністерства цифрової трансформації та підтримки Міжнародного союзу електрозв’язку громадська організація МІНЗМІН підготувала переклад українською рекомендацій МСЕ про захист дітей у цифровому середовищі. Ці рекомендації є міжнародними й були підготовлені експертами з усього світу для різних цільових аудиторій. Одна з них – освітяни.

Пропонуємо короткий огляд порад для освітян, як зробити навчання онлайн максимально безпечним для дітей.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Дотримуйтеся цих правил самі й розкажіть учням:

1. Переконайтеся, що всі пристрої надійно захищені (паролями) і заблоковані тоді, коли ви ними не користуєтесь. Якщо вам потрібно вийти з класу, заблокуйте всі пристрої, які використовували, або завершіть сеанс роботи чи вийдіть з облікового запису. Встановіть на всіх пристроях ліцензійну антивірусну програму та стежте за тим, щоби вона регулярно оновлювалася.
2. Встановіть правила в школі, де й коли можна користуватися мобільними пристроями. А також правила, що учнів можна фотографувати лише після отримання згоди батьків / опікунів / самих учнів на це. Ці правила мають бути закріплені в шкільній політиці щодо онлайн-безпеки. Така політика має встановлювати ще й порядок реагування на інциденти, пов’язані з безпекою дітей, зокрема, у цифровому середовищі. Так, у школі може бути призначений спеціальний координатор для обліку та реєстрації порушень та інцидентів, пов’язаних з онлайн-безпекою, задля формування цілісного уявлення про наявні в школі проблеми та тенденції, що вимагають уваги.
3. Забезпечте фільтрацію й моніторинг даних, які передаються через шкільну мережу, встановивши необхідні програми. Допомогти їх встановити можуть інтернет-провайдери. Учні не повинні отримувати доступу до шкідливого або неприйнятного контенту через шкільну мережу. Такі системи фільтрації та контролю контенту допомагають звести до мінімуму передавання неприйнятного (наприклад, насильницького чи порнографічного) контенту в шкільній мережі. А системи фільтрації даних допомагають відстежувати, хто, що, коли й на якому пристрої завантажує. Такий механізм є одним зі способів запобігання кібербулінгу.
4. Пам’ятайте, що ваші дії та слова в інтернеті можуть вплинути на вашу онлайн-репутацію, а також на репутацію навчального закладу. Ви як користувач/-ка інтернету залишаєте свій цифровий слід – адже різні сайти, соціальні мережі, платформи, відповідно до своїх політик, збирають дані про вашу онлайн-активність. Перевіряйте інформацію, яку поширюєте в соціальних мережах. Перед тим як опублікувати інформацію, подумайте, хто може її побачити. Розповідайте дітям про важливість онлайн-репутації та як правильно її формувати.
5. Слідкуйте за своєю професійною комунікацією. Для будь-яких контактів між працівниками школи, учнями, батьками чи іншими зацікавленими сторонами завжди використовуйте шкільну електронну пошту замість особистої. У деяких випадках кодекс ділової етики, якщо він погоджений у школі, може передбачати заборону на контакти з учнями на платформах, які не мають стосунку до школи. Наприклад, у месенджерах чи соцмережах. Також рекомендується встановити в школі чіткі правила – як для працівників, так і для учнів – щодо проведення відеоконференцій чи занять у віддаленому режимі. Наприклад, правила, який вигляд має мати місце для проведення уроків, наявність фото профіля тощо.
6. Сприяйте формуванню цифрових навичок та цифрової грамотності дітей. Говоріть із ними про це на уроках. Намагайтеся включити до навчальних планів аспекти цифрової грамотності. Проводьте заходи в школі про онлайн-безпеку дітей. Водночас, показуйте високий рівень власної цифрової компетентності. І не забувайте проводити регулярну перевірку всіх заходів у школі на дотримання онлайн-безпеки дітей та її можливого удосконалення.
7. Навчайтеся нового та постійно покращуйте навички цифрової грамотності. Будьте в курсі того, які ризики на дітей можуть чекати в інтернеті, як діти проводять свій час у мережах. Це допоможе вам краще зрозуміти дітей та встановити з ними довірливі взаємини швидше й легше.

Пам’ятайте, що інтернет – одночасно й ризик, і можливість для дітей. Тому освітянам варто робити все можливе, щоби зробити цифрове освітнє середовище максимально безпечним для дітей.

Більше рекомендацій та інформації про безпеку дітей онлайн можна знайти в рекомендаціях Міжнародного союзу електрозв’язку.

         

Джерело інформації - https://nus.org.ua/articles/7-porad-dlya-vchyteliv-pro-onlajn-bezpeku-ditej/

 

ДО УВАГИ БАТЬКІВ!

 

 День спонтанного прояву доброти

Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли в цей світ творити

Акція до Дня спонтанного прояву доброти.  

 

 

  Про проведені заходи до Дня безпечного Інтернету

Для сучасних дітей мережа Інтернет – це не просто віртуальна реальність, а повноцінна частина їхнього життя, де вони навчаються, спілкуються, вибудовують відносини та відчувають себе частиною спільноти. Проте, всесвітня мережа не тільки відкриває безмежні можливості для навчання й особистісного розвитку, а все частіше стає джерелом сучасної небезпеки для дітей та молоді.

9 лютого в світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом до безпечного Інтернету». Бучацький ліцей теж долучився до відзначення цього дня. Протягом тижня з 08.02 по 12.02 проводились заходи, спрямовані на оволодіння учнями навичками безпечної роботи в Інтернеті. Ліцеїсти переглядали та обговорювали відеоматеріали, за допомогою яких ознайомлювались з основними загрозами, що є в мережі та засобами боротьби з ними, стали учасниками Всеукраїнського онлайн-уроку «Онлайн-синергія для найкращого Інтернету». На годинах спілкування  «Небезпеки віртуального світу» (8 клас), «Інтернет – помічник чи пастка для молоді» (9 клас), «Безпечний Інтернет та соціальні мережі» (6 клас) учні обговорювали правила користування Інтернетом, свої права онлайн та дії в разі потрапляння в небезпечну ситуацію. Молодші ліцеїсти брали участь у виставці малюнків «Ми з Інтернетом - друзі», де показали своє бачення безпечного перебування у всесвітній мережі.